воскресенье, 6 августа 2017 г.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УСНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ



Методика проведення усних контрольних робіт з української мови
  Сьогодні, працюючи над науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства», основна мета вчителя полягає у  формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань. Розвиток комунікативних навичок учнів направлений на формування вмінь уважно й вдумливо слухати , відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо, правильно; комунікативно виправдано користуватися  мовними засобами, характерними для різних типів, стилів, жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань. Навчальні програми 1-4 класів вимагають «основну увагу слід приділяти розвитку вмінь здійснювати всі види мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння  (аудіювання), говоріння, читання , письма. З цією метою необхідно використовувати спеціальні види роботи, забезпечувати регулярний контроль за сформованістю відповідних умінь».
  Сьогоднішній мій виступ присвячений проведенню усних контрольних робіт з української мови. Видами такої перевірки в 1-4 класах є аудіювання, діалог, усний переказ і усний твір.
  Вимоги до перевірки й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності є в посібниках «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з коментарями провідних фахівців». Тут вміщено нормативні документи МОН України, Навчальні програми зі змінами, орієнтовні вимоги до оцінювання  навчальних досягнень учнів. Ці посібники є для кожного класу окремо.
  Об’єктами усної перевірки і оцінювання є  мовленнєві уміння з аудіювання (уміння слухати і розуміти), говоріння (діалогічне та монологічне мовлення). Перевірка аудіювання проводиться фронтально і оцінка ставиться під числом. Діалогічне й монологічне мовлення перевіряється індивідуально, протягом певного часу і виставляється в колонку без числа. В 1 та 2 класі (І семестр) оцінювання безбальне. Але сформованість умінь і навичок ми перевіряємо. Перевірці підлягає вміння вислуховувати незнайомий художній текст з одного-двох прослуховувань у 1 класі й з 1 прослуховування у 2-4 класах.
  Перевіряються вміння:
- сприймати на слух незнайомий текст і розуміти в 2 класі елементи фактичного змісту (хто? що? де? коли? як?), запам’ятовувати послідовність подій;
- у 3-4 класах – фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, основну думку висловлювання, образні вислови.                  
   Для перевірки використовується незнайомий художній текст . Обсяг тексту:
   -- у 1 класі – 80-100 слів;
   -- у 2 класі – 120-200 слів;
   -- у 3 класі – 220-300 слів;
   -- у 4 класі – 320-400 слів.                                  
  Розуміння прослуханого виявляємо за допомогою завдань тестового характеру. Учням 1-2 класів пропонуємо 4 запитання, на які можна відповісти словами «так»-- «ні». У 3 класі даємо 6 запитань з трьома варіантами відповіді на кожне. У 4 класі – 6 запитань з 4 варіантами відповідей.
   Правильна відповідь на кожне із запитань за прослуханим текстом у 1 класі оцінюється безбально, 2 клас – 3 бали, 3-4 класи – 2 бали.
   Перевірка сформованості усного (діалогічного і монологічного) мовлення  доцільно здійснювати індивідуально в 2-4 класах наприкінці кожного семестру. Рівень сформованості діалогічного мовлення в 2-4 класах рекомендується перевіряти в першому семестрі. Монологічного – у ІІ семестрі.                                                    
   Перевіряються вміння: складати діалог на задану тему, використовувати формули мовленнєвого етикету, дотримуватись правил спілкування, норм літературної мови.                                    
   Обсяги утворених діалогів повинні відповідати нормам: у 2 класі – 3-4 репліки на двох учасників розмови, в 3 класі – 4-5 реплік, у 4 класі – 5-6 реплік (без урахування формул мовленнєвого етикету).
                                                                                   
 Уміння вести діалог оцінюється за такими вимогами (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
                                                                         
  Відомо, що обидві форми мовлення мають неод­накове поширення. Питома вага діалогічного мов­лення значно переважає, адже на рівні побутового і громадського повсякденного спілкування (в сім'ї, на роботі, в магазині, на вулиці тощо) люди користу­ються діалогом.

  Отже, діалог є основною, домінуючою, формою мовлення, і тому вже у практиці навчання ук­раїнської мови в початкових класах він повинен посідати належне місце.
  На уроці української мови в початкових класах найпоширенішою структурною схемою діалогу є спо­лучення двох реплік: запитання і відповіді. Структура природного повсякденного мовлен­ня різноманітна і включає широку палітру логічних зв'язків між двома репліками. Найпоширеніші їх варіанти:
повідомлення — доповнення (уточнення);
повідомлення — підтвердження (заперечення);
повідомлення — застереження;
повідомлення — прохання;
запит інформації — задоволення запиту;
запит інформації — контрзапитання;
прохання — згода (незгода);
наказ — уточнення (згода, незгода) тощо.
  Перевірка сформованості діалогічного та монологічного (усного) мовлення здійснюється індивідуально і планується так, щоб кожен учень протягом семестру мав можливість виявити свої досягнення. На тому чи іншому уроці учитель пропонує двом учням протягом 4-5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Бали (рівень) виставляються кожному учневі.

Мій 1 клас